20 грудня 2006 року Фундацією “Громадський рух “Українці проти туберкульозу” спільно з Міжнародною журналістською асоціацією “Здоров’я без кордонів”, Постійною комісією Київської міської ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту та Київською міською державною адміністрацією за підтримки Міжнародної коаліції організацій “Зупинимо туберкульоз разом!” було проведено у приміщенні Київської міської ради круглий стіл на тему: “Стратегія подолання туберкульозу в місті Києві”.
Метою круглого столу було напрацювання єдиної стратегії дій Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації та громадськості у протидії епідемії туберкульозу в місті Києві і досягнення більш прозорого, дієвого та результативного характеру цієї співпраці.
В ході круглого столу розглядалися такі питання:
– Стан захворюваності на туберкульоз у дорослих та дітей в Києві та в Україні: проблема та шляхи її вирішення.
– Пріоритети цільової програми по боротьбі з туберкульозом в місті Києві у зв’язку із затвердженням Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках. Напрацювання Концепції взаємодії Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації та громадськості у протидії епідемії туберкульозу в місті Києві.
– Обговорення пропозицій до комплексного плану заходів до річниці з Всеукраїнського та Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом 24 березня 2007 року.
– Підвищення ефективності громадського контролю у сфері боротьби з епідемією туберкульозу в Києві, захист прав на здоров’я соціально дезадаптованих верств населення.
Участь у круглому столі взяли депутати Київської міської ради, керівництво Київської міської державної адміністрації, представники організацій м. Києва різних форм власності, провідні експерти-фтизіатри України, представники громадськості та засобів масової інформації.
Звертаємося до усіх зацікавлених сторін, небайдужих до протидії туберкульозу у місті Києві, із закликом приєднатися до напрацювання Концепції взаємодії Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації та громадськості у протидії епідемії туберкульозу в місті Києві, та просимо надіслати Ваші пропозиції із цього питання на нашу адресу.
ПРОЕКТ
РЕЗОЛЮЦІЯ
круглого столу на тему
“Стратегія подолання туберкульозу в місті Києві”
Епідемію туберкульозу оголошено в Україні з 1995 року. Протягом 6 років після її оголошення, епідемія туберкульозу фактично знаходилася поза державним контролем, і лише в 2001 році правові засади протидії епідемії туберкульозу в Україні були визначені в Законі “Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз”. В тому ж році, з метою координації проведення протитуберкульозних заходів та контролю за поширенням в державі епідемії туберкульозу, було розроблено й затверджено Національну програму боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002–2005 роки, в якій боротьба з цим захворюванням визначалася як одне з першочергових державних завдань.
Попри всі зусилля, держава ще й досі не змогла створити адекватний механізм впровадження законодавчих норм в життя, тому епідемія туберкульозу продовжує невпинно поширюватися. Щороку на туберкульоз захворюють більше 40 тисяч українців. При тому, що за останні 10 років захворюваність на туберкульоз зросла в країні майже у 2 рази і становить 86 випадків на 100 тис. населення, щорічно збільшуючись майже на 10 відсотків, протягом багатьох років фтизіатрична галузь фінансується за залишковим принципом, протитуберкульозні програми не виконуються, протитуберкульозні медичні заклади у порівнянні з іншими лікувальними установами найгірше обладнані та забезпечені матеріально, знищено багато лікарень, диспансерів, санаторіїв, де проходили лікування хворі на туберкульоз, не відбувається оновлення кадрів. Епідемічні показники щодо туберкульозу в Україні в 10–12 разів вищі за відповідні у розвинених країнах.
За офіційними даними, які відносяться ще до 2001 року, загальна кількість хворих на туберкульоз в Україні становила на той час 1,4 відсотка чисельності населення країни, що за абсолютним показником складало майже 700 тис. осіб. Майже 130 тис. з них хворіють на відкриті, або заразні форми туберкульозу.
Нажаль, у Києві спостерігається аналогічна ситуація, хоча темпи зростання захворюваності та смертності повільніші, ніж в Україні. В порівнянні з 1990 р. у 2005 р. показник захворюваності на туберкульоз збільшився в 2,4 рази, показник смертності – 2,8 рази. У 2005 році показник захворюваності на туберкульоз склав 45,9, смертності – 11,8 на 100 тис. населення.
Отже, туберкульоз нині становить суттєву загрозу мешканцям міста Києва, всім громадянам України, її демографічній перспективі та національній безпеці, а подальша ситуація з туберкульозу та іншими соціальними хвороб, що йому супутні, залежить від рівня розвитку української держави та її економіки, добробуту нашого народу, рівня його моральності і культури, правосвідомості громадян тощо.
Важливою умовою, яка може стати запорукою успішної боротьби із туберкульозом та іншими соціально небезпечними хворобами в місті Києві та всій Україні, є поєднання зусиль влади і громадськості.
Наведені факти і обставини вимагають від всієї київської громади адекватних дій, спрямованих на подолання туберкульозу та інших соціально небезпечних хвороб в нашому домі, ім’я якому – Київ. Усі прогресивно мислячі і патріотично налаштовані городяни нашого міста – політики, державні службовці, банкіри, підприємці, громадські та релігійні діячі, пересічні громадяни мають об’єднатися у єдиному фронті захисту Києва від туберкульозної небезпеки. Ми всі повинні усвідомити одну істину: якщо не намагатися подолати ті соціальні, економічні, політичні, правові, морально-етичні та багато інших причин, які забезпечують поширення епідемії туберкульозу, та не вимагати у держави проведення адекватних реформ, то невдовзі ми свідомо перетворимо всю Україну та її столицю у величезний протитуберкульозний диспансер.
За цих умов, ми, учасники круглого столу на тему “Стратегія подолання туберкульозу в місті Києві”:
1. Вважаємо за необхідне розпочати в місті Києві широку громадянську кампанію, спрямовану на створення сприятливих суспільно-політичних умов для подолання епідемії туберкульозу, яка має бути спрямована на широке інформування різних верств населення щодо проблеми туберкульозу, формування у депутатів всіх рівнів, посадових осіб, політиків відданості справі боротьби з туберкульозом в місті Києві та всій Україні та підвищення їх відповідальності за рішення, які вони приймають, та на мобілізацію громадськості на боротьбу із епідемією туберкульозу.
2. Наголошуємо, що однією із умов подолання туберкульозу е необхідність визначення витрат на боротьбу із туберкульозом були у бюджетах усіх рівнів як першочергових та захищених. Вважаємо доцільним рекомендувати Київській міській державній адміністрації посилити діяльність із пошуку та залучення позабюджетних коштів на боротьбу із туберкульозом, в тому числі – з боку міжнародних донорів.
3. Вважаємо за необхідне спільними зусиллями органів місцевого самоврядування міста Києва та громадських організацій всіляко сприяти створенню суспільно-політичної обстановки у місті, яка б допомагала подоланню епідемії туберкульозу, прийняттю ефективних управлінських рішень, спрямованих на досягнення цієї мети. Рекомендуємо провести роботу по опрацюванню та затвердженню Концепції взаємодії Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації та громадськості у протидії епідемії туберкульозу в місті Києві.
4. Вважаємо першочерговими для вирішення та такими, що впливають на епідемічну ситуацію як в місті Києві так і в Україні в цілому, наступні медичні проблеми: утворення Українського науково-практичного центру позалегеневого туберкульозу; придбання лікувально-діагностичної апаратури, приладів, запасних частин тощо та проведення модернізації і своєчасного ремонту рентгенівської техніки в протитуберкульозних закладах; забезпечення протитуберкульозних закладів пересувними флюорографами; укомплектовування протитуберкульозних закладів лікарями, середніми медичними працівниками та надання їм житлової площі згідно із законодавством; створення єдиного реєстру хворих на туберкульоз у місті Києві; створення єдиного комп’ютерного реєстру мешканців міста Києва, що підлягають щепленню, ревакцинації, туберкулінодіагностиці та флюорографії; розробка плану заходів щодо надання хворим на активну форму туберкульозу житлової площі, із зверненням особливої уваги на осіб, що проживають у гуртожитках, комунальних і густонаселених квартирах; розроблення системи моніторингу епідеміологічних факторів поширення туберкульозу та стандартів якості протитуберкульозних заходів (профілактика, виявлення, діагностика, лікування, медико-соціальна реабілітація, диспансеризація тощо); створення умов для проведення суцільного обстеження всього населення міста Києва мінімум один раз на рік.
5. Звертаємося із словами надії до керівників підприємницьких структур – президентів, директорів кампаній і фірм, банкірів і промисловців. Ваш благодійний внесок у справу боротьби із туберкульозом буде по справедливості оцінений киянами і забезпечить очолюваним Вами організаціям і підприємствам високий суспільний авторитет, визнання і глибоку повагу.
6. Вважаємо за необхідне широке залучення громадськості до активної участі в розробці та реалізації міської програми боротьби із туберкульозом та іншими соціально небезпечними хворобами, зокрема у вирішенні медико-соціальних проблем: інформаційно-просвітницької роботи серед різних верств населення з питань профілактики туберкульозу та інших соціально небезпечних хвороб; розробки і поширення соціальної реклами, інформаційно-просвітницької літератури, аудіо – відеопродукції тощо; захисту прав, інтересів хворих, надання їм послуг із соціально-психологічної підтримки і догляду; громадського контролю та моніторингу за дотриманням чинного законодавства в галузі боротьби із туберкульозом та іншими соціально небезпечними хворобами; сприянню підвищення суспільного статусу та соц іальному захисту медичних працівників фтизіатричної служби; проведенню тренінгів із соціальними працівниками, медичними сестрами, волонтерами, працівниками дитячих кімнат міліції, притулків, розподільників, установ пенітенціарної системи тощо з питань організації і проведення профілактичної роботи та ін.
7. Закликаємо засоби масової інформації всіх форм власності посилити увагу до висвітлення протитуберкульозної тематики, та звернутися до практики розміщення на сторінках друкованих та електронних ЗМІ, на телевізійних екранах та в радіо ефірі соціальної реклами, спрямованої на формування здорового способу життя та у зв‘язку із загальнонаціональною боротьбою із захворюванням на туберкульоз та іншими соціально небезпечними хворобами.
8. Здійснити корегування протитуберкульозної програми у місті Києві з урахуванням положень Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007–2011 роках.
9. Вважаємо за доцільне залучати до проведення інформаційно-просвітницької протитуберкульозної кампанії визначних і авторитетних представників науки, культури, мистецтва, спорту, сприяти у здійсненні заходів благодійного характеру (концерти, вистави, спортивні змагання, аукціони, лотереї тощо), спрямованих на підтримку виконання завдань Загальнодержавної та міської програм протидії захворюванню на туберкульоз у 2007–2011 роках.
10. Підтримуємо ініціативу Міжнародної коаліції організацій “Зупинимо туберкульоз разом!” щодо розробки і впровадження в місті Києві Програми невідкладних медико-соціальних заходів подолання епідемії туберкульозу, яка має включати: заходи із соціальної адаптації дезадаптованих груп населення (подальше вдосконалення моніторингу міграційних процесів, стану санітарно-епідемічного благополуччя та рівня епідемічної небезпеки, соціалізацію дезадаптованих груп населення, залучення їх до громадсько-корисних муніципальних робіт, створення пунктів харчування та мережі притулків для соціалізованих представників цих груп, організація в необхідному обсязі санітарно-гігієнічної обробки та дезінфекції, проведення медичних обстежень та надання необхідної лікарської допомоги, протидію дитячій бездоглядності і безпритульності тощо); заходи із соціальної підтримки хворих, які проходять амбулаторне лікування і дотримуються необхідних медичних приписів (забезпечення соціально вразливих категорій хворих продуктовими та гігієнічними наборами, організацію гарячого харчування, надання проїзних документів для проїзду до місця лікування тощо); заходи з інформаційного забезпечення боротьби із туберкульозом (проведення потужної і ефективної масової інформаційної профілактичної кампанії серед різних верств населення, виготовлення та поширення в громадських місцях, на транспорті, в установах освіти та охорони здоров’я, на робочих місцях соціальної протитуберкульозної реклами, інформаційно-освітніх та довідкових матеріалів, вироблення та розміщення в друкованих, ефірних та електронних засобах масової інформації матеріалів щодо профілактики туберкульозу та діяльності Київської міської влади і громадських організацій у протидії епідемії).
11. Наголошуємо на необхідності прийняття невідкладних заходів з боку київської міської державної адміністрації із соціального захисту працівників фтизіатричної служби, підвищення їх заробітної плати, встановлення професійних пільг та захисту їх здоров’я у зв’язку з стрімким підвищенням рівня захворюваності на туберкульоз серед медичних працівників. Негайного вирішення вимагає проблема своєчасного та повного укомплектування медичними кадрами протитуберкульозних установ.
12. Підтримуємо ініціативу Міжнародної коаліції організацій “Зупинимо туберкульоз разом!” про проведення в м. Києві у другій половині 2007 року Міжнародної науково-практичної конференції “Соціальні аспекти боротьби із туберкульозом в Україні” (робоча назва) під патронатом Київського міського голови Л.М. Черновецького.
13. Вважаємо за необхідне щорічно на міському рівні широко і різноманітно відзначати Всесвітній та всеукраїнський день боротьби із туберкульозом.
14. Вважаємо за необхідне систематично проводити моніторинг стану виконання Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007–2011 роках, регулярно обговорювати це питання за участю фахівців, експертів, громадських організацій та оперативно реагувати на недоопрацювання та прорахунки.
15. Вважаємо за необхідне протидіяти будь-яким проявам та спробам знищення протитуберкульозної служби, безпідставної ліквідації, закриття або перепрофілювання протитуберкульозних закладів, погіршення їх матеріально-технічного забезпечення.
16. Заявляємо про те, що будемо захищати законні інтереси та права громадян міста Києва на здоров’я та безпечні від туберкульозу умови життя.
17. Заявляємо про те, що будемо протидіяти проявам дискримінації та стигматизації хворих на туберкульоз в суспільстві.
18. Заявляємо про те, що будемо рішуче засуджувати тих, хто своєю небезпечною поведінкою, або відмовою від лікування створює небезпеку для здоров’я громадян столиці України.
19. Вважаємо за необхідне вшанувати пам’ять українців, загиблих від туберкульозу, встановивши в місті Києві відповідний пам’ятний знак з наступним щорічним вшануванням їх пам’яті до Всеукраїнського дня туберкульозу.
20. Вважаємо за необхідне щоразу привертати увагу киян та гостей міста до медико-соціальних та соціально-психологічних проблем подолання епідемії туберкульозу, постійно та у різні способи закликати киян, яким небайдуже власне здоров’я та здоров’я рідних і близьких, стати на захист Києва від небезпеки туберкульозу та широко і активно пропагувати в своєму середовищі здоровий спосіб життя, вільний від туберкульозу та супутніх йому соціально небезпечних хвороб.
ПРОЕКТ
Концепція
взаємодії Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації та громадськості у протидії епідемії туберкульозу в місті Києві
Загальні положення
Україна потерпає від тягаря епідемії туберкульозу. В середньому по країні захворюваність на туберкульоз становить майже 80 випадків на 100 тис. населення, що у 10–12 разів вище за відповідні показники у розвинених країнах. Смертність від туберкульозу в Україні є найбільшою серед смертності від усіх інфекційних патологій разом узятих, і становить 22,6 випадків на 100 тис. населення. У 2005 році епідемічний поріг перевищено втричі. Щороку на туберкульоз захворюють більше 40 тисяч українців, помирають від туберкульозу більше 10 тисяч осіб. Загальна кількість хворих на туберкульоз в Україні становить майже 2 відсотка чисельності населення країни. В Києві спостерігається аналогічна ситуація, хоча темпи зростання захворюваності та смертності повільніші, ніж в Україні. В порівнянні з 1990 р. у 2005 р. показник захворюваності на туберкульоз збільшився в 2,4 рази, показник смертності – 2,8 рази. У 2005 році показник захворюваності на туберкульоз склав 45,9, смертності – 11,8 на 100 тис. населення.
Це є свідченням того, що державні заходи з боротьби із туберкульозом в Україні не є е фективними і відчутно на епідемічну ситуацію не впливають. В країні досі відсутня чітка державна стратегія та політична воля до протидії соціально небезпечним інфекціям. Все це вимагає негайного та кардинального переосмислення існуючої практики боротьби із туберкульозом, формування дієвої системи контролю за епідемією.
В Україні взагалі, та в Києві зокрема, існує стала і загрозлива тенденція зростання захворюваності населення на туберкульоз. Епідемічна ситуація, що склалася, не обмежена лише проблемами медичного характеру. Вагомими причинами, що призводять до масштабного поширення туберкульозу, є соціально-економічна нестабільність, зниження життєвого рівня та добробуту переважної більшості населення, безробіття, неякісне харчування значних прошарків населення, збільшення числа соціально-дезадаптованих осіб в країні, таких як безпритульні, мігранти, алкоголіки, наркомани та ін. Понад 60% хворих на туберкульоз в Україні належать до соціально незахищених та малозабезпечених верств населення. В Києві серед захворівших на туберкульоз особи, що належать до вказаних верств населення, складають понад 65 %.
На зростання рівня захворюваності та смертності від туберкульозу впливає низький рівень обізнаності населення з питань профілактики. Як соціально небезпечна хвороба, туберкульоз все ще не отримав з боку переважної більшості населення належної уваги, а, отже, не сформована і певна суспільна та індивідуальна поведінка щодо його профілактики. Інформаційно-просвітницька робота серед різних верств населення щодо профілактики туберкульозу майже відсутня. В установах освіти недостатньо ведеться робота по формуванню навичок здорового способу життя у підростаючого покоління, учні і студенти погано поінформовані про соціально-небезпечні інфекційні хвороби, їх ознаки, течію і способи запобігання. В громадських місцях, в установах освіти, медичних закладах, на виробництві вкрай недостатньо соціальної протитуберкульозної реклами.
Важливою умовою, яка може забезпечити успішну боротьбу із туберкульозом та іншими супутніми йому соціально небезпечними хворобами, є поєднання зусиль влади і громадськості.
Спільні дії
За цих обставин, виходячи із загрозливого становища, в якому опинилася вся Україна та її столиця – місто Київ внаслідок епідемії туберкульозу, відчуваючи високу громадянську відповідальність за збереження здоров’я киян та з метою об’єднання зусиль у боротьбі із цією соціально небезпечною інфекцією в місті Києві, Київська міська рада, Київська міська державна адміністрація та громадські організації – члени Міжнародної коаліції “Зупинимо туберкульоз разом!” наголошують на тому, що їх спільна мета – сприяти тому, щоб Київ став містом, вільним від туберкульозу і був взірцем для всієї країни в організації протиепідемічних заходів. Для цього органи міської влади і громадськість мають об’єднати зусилля та сконцентрувати увагу, перш за все, в напрямку вирішення медико-соціальних аспектів подолання епідемії туберкульозу. Ми впевнені в тому, що скоординоване здійснення медичних, профілактичних та соціальних заходів подолання епідемії туберкульозу є запорукою успішної боротьби із нею в столиці України.
Задля досягнення цього спільними зусиллями:
1. Розробити, затвердити і виконати міську Програму невідкладних медико-соціальних заходів подолання епідемії туберкульозу в м. Києві, в якій, зокрема, передбачити заходи із соціальної адаптації дезадаптованих верств населення, заходи із соціальної підтримки хворих з числа вразливих верств, які проходять амбулаторне лікування і дотримуються необхідних медичних приписів та заходи з інформаційного забезпечення боротьби із туберкульозом.
2. Провести ґрунтовне загальноміське соціологічне і соціально-психологічне дослідження з метою отримання об’єктивної інформації щодо потреб міста в реалізації цих заходів.
3. Провести широкомасштабну інформаційно-профілактичну кампанію серед різних верств населення міста про небезпеку туберкульозу, шляхи його профілактики та можливості лікування.
4. Розробити і впровадити в місті Києві різноманітну соціальну рекламу з питань здорового способу життя та профілактики туберкульозу.
5. Особливу увагу приділити формуванню навичок здорового способу життя дітей і молоді міста Києва та інформаційно-просвітницькій роботі в їх середовищі.
6. Об’єднати зусилля громадськості, держави, релігійних конфесій, усіх політичних сил у забезпеченні моральних засад подолання епідемії туберкульозу, ВІЛ/СНІД та інших соціально небезпечних хвороб в Україні. З цією метою підтримуємо ініціативу Міжнародної коаліції організацій “Зупинимо туберкульоз разом!” про започаткування створення широкого громадянського руху, спрямованого на захист моральних цінностей народу України (Українського Національного Конгресу).
7. Систематично проводити моніторинг стану виконання Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках в місті Києві, регулярно обговорювати це питання за участю громадських організацій та оперативно реагувати на негативні прояви у його вирішенні.
8. Щорічно на міському рівні широко і різноманітно відзначати Всесвітній та всеукраїнський день боротьби із туберкульозом.
9. Сприяти широкому і систематичному висвітленню проблем подолання туберкульозу у міських засобах масової інформації різних форм власності, в тому числі – на безоплатній благодійній основі.
10. Залучати до проведення інформаційно-просвітницької протитуберкульозної кампанії визначних і авторитетних представників науки, культури, мистецтва, спорту, сприяти у здійсненні заходів благодійного характеру (концерти, вистави, спортивні змагання, аукціони, лотереї тощо), спрямованих на підтримку виконання завдань Загальнодержавної та міської програм протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках.
11. Сприяти на міському рівні розміщенню протитуберкульозної інформації на проїзних квитках для проїзду у міському транспорті, на білетах, запрошеннях та програмах масових заходів, що проводяться в місті (концерти, вистави, спортивні змагання, виставки тощо), та у будь-який інший спосіб, який не суперечить чинному законодавству та здоровому глузду.
12. Провести в місті Києві у другій половині 2007 року під патронатом Київського міського Голови Міжнародну науково-практичну конференцію “Соціальні аспекти боротьби із туберкульозом в Україні” (робоча назва). 13. Захищати законні інтереси та права громадян міста Києва на здоров’я та безпечні від туберкульозу умови життя.
14. Протидіяти проявам дискримінації та стигматизації хворих на туберкульоз в суспільстві.
15. Рішуче засуджувати тих, хто своєю небезпечною поведінкою, або відмовою від лікування створює небезпеку для здоров’я громадян столиці України.
16. Щоразу привертати увагу киян та гостей міста до медико-соціальних та соціально-психологічних проблем подолання епідемії туберкульозу, постійно та у різні способи закликати киян, яким небайдуже власне здоров’я та здоров’я рідних і близьких, стати на захист Києва від небезпеки туберкульозу та широко і активно пропагувати в своєму середовищі здоровий спосіб життя, вільний від туберкульозу та супутніх йому соціально небезпечних хвороб.
17. Сприяти залученню позабюджетних коштів на заходи, спрямовані на подолання туберкульозу в місті Києві.
ПРОЕКТ
ЗАХОДИ
ДО ВСЕСВІТНЬОГО ТА ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ДНЯ БОРОТЬБИ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ
24 БЕРЕЗНЯ 2007 РОКУ
1. Виготовлення та розміщення в місті на біг-бордах та в інших місцях соціальної реклами протитуберкульозного спрямування
2. Розміщення циклу публікацій в ЗМІ про міську політику протидії з ахворюванню на туберкульоз та про епідемію туберкульозу взагалі
3. Розробка, виготовлення та поширення в установах освіти, медичних закладах, на виробництві, в громадських місцях, на транспорті комплекту інформаційно-профілактичних матеріалів про туберкульоз
4. Виготовлення та розміщення протитуберкульозної профілактичної інформації на проїзних талонах і білетах для проїзду у міському транспорті, на білетах та програмках масових театральних, спортивних та інших видовищ в місті Києві, інші види інформування протягом них
5. Проведення в закладах освіти міського Уроку здоров’я
6. Урочиста акція в КМДА за участю фтизіатрів міста, присвячена Всеукраїнському дню боротьби із захворюванням на туберкульоз, відзначення кращих фтизіатрів, вручення житлових ордерів медичним працівникам
