Звернення Всеукраїнської спілки громадських організацій «Коаліція організацій «Зупинимо туберкульоз разом» до Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України із ініціативами з нагоди 24 березня 2011 року – Всесвітнього та Всеукраїнського дня боротьби із туберкульозом
Цього року добігає кінця чинна Загальнодержавна програма протидії захворюванню на туберкульоз. Офіційні джерела свідчать про те, що протягом 2007−2011 років дещо вдалося стабілізувати епідемічну ситуацію, зменшити рівень захворюваності і смертності від туберкульозу. Втім, значна кількість деструктивних форм туберкульозу серед вперше виявлених хворих, високий рівень поширеності хіміорезистентного туберкульозу та поєднаної патології туберкульоз/ВІЛ, відсутність стовідсоткового контролю за прийомом хворими ліків, вкрай низький рівень фінансового забезпечення протитуберкульозних заходів з державного та місцевих бюджетів, невідповідність чинної практики профілактики, виявлення та лікування туберкульозу міжнародним стандартам, погана обізнаність населення у питаннях, пов’язаних із протидією захворюванню на туберкульоз не дають підстав вважати, що державна політика в сфері протидії туберкульозу є ефективною повною мірою. На порядку денному стоїть завдання розробки та впровадження третьої поспіль Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2012−2016 роках, в якій особливо важливо врахувати всі уроки підготовки та виконання її попередників.
24 березня в Україні, як і в усьому світі, буде відзначатися День боротьби із туберкульозом. Зазвичай в цей день мають проводитися акції на загальнонаціональному та місцевому рівнях, спрямовані на зміну ставлення до проблеми туберкульозу з боку влади, населення в цілому, але в першу чергу − тих груп населення, які є найбільш уразливими до захворювання на туберкульоз, та на консолідацію в середині громад зусиль різних суспільних секторів на протидію туберкульозу. В широкому сенсі такі дії прийнято називати адвокацію, комунікацією та соціальною мобілізацією (АКСМ). Це комплекс заходів, в системі яких День боротьби із туберкульозом хоч і обіймає важливе місце, втім не обмежує його. В Україні заходи з адвокації, комунікації та соціальної мобілізації проводилися і раніше, але здійснювалися безсистемно та без помітного успіху.
В нині діючій Загальнодержавній програмі протидії захворюванню на туберкульоз у 2007−2011 роках компонент АКСМ, як окрема сфера діяльності, відсутній. Незважаючи на надзвичайну небезпеку, яку становить епідемія туберкульозу для народу України та для національної безпеки нашої держави, цій важливій складовій профілактики туберкульозу приділяється вкрай незначна увага: не проводяться помітні інформаційно-профілактичні заходи на національному, регіональному та місцевому рівнях, в громадських місцях та в засобах масової інформації практично відсутня соціальна реклама відповідного змісту, високі посадові особи держави не звертаються до народу із зверненнями у зв‘язку із проблемою туберкульозу та боротьбою із ним, не проводяться акції благодійного характеру тощо. Майже не надається важлива інформація різним верствам населення стосовно характерної симптоматики та методів лікування туберкульозу з метою стимулювати людей, які мають симптоми захворювання і підозру на туберкульоз пройти обстеження в лікувальних установах, переконувати хворих на туберкульоз дотримуватися всіх рекомендацій в процесі їх лікування та сприяти залученню людей, які вилікувалися від туберкульозу, до пропаганди протитуберкульозної інформації, сприяти подоланню проявів дискримінації і стигматизації хворих на сухоти тощо. В Загальнодержавній програмі протидії захворюванню на туберкульоз у 2007−2011 роках видатки на удосконалення системи інформування населення з актуальних питань, пов’язаних із захворюванням на туберкульоз та систематичне видання і розповсюдження серед населення соціальної реклами та інформаційно-просвітницьких матеріалів з актуальних питань, пов’язаних із захворюванням на туберкульоз цільовим способом з Державного бюджету України не передбачені. Таким чином, органи державної влади, обласні державні адміністрації та громадські організації практично не можуть здійснювати визначені їм в Загальнодержавній програмі завдання щодо проведення інформаційно-просвітницької роботи з актуальних питань, пов’язаних із захворюванням на туберкульоз, внаслідок відсутності необхідних для такої діяльності бюджетних та позабюджетних коштів. Це означає, що протягом тривалого часу народ України має обмежену інформацію про туберкульоз, що, в свою чергу, неминуче впливає на погіршення епідемічної ситуації.
З огляду на сказане, звертаємося до Вас із громадськими ініціативами та рекомендаціями, покликаними сприяти Українській державі у формуванні ефективної політики у сфері протидії захворюванню на туберкульоз на 2012−2016 роки.
1. Просити Президента України взяти під особистий контроль питання розробки та затвердження Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2012−2016 роках. Вважаємо за доцільне передбачити в зазначеній програмі:
− видатки з Державного бюджету України на виконання їх функцій в програмі всім виконавцям, в тому числі – центральним органам виконавчої влади та громадським організаціям, а не лише МОЗ, Державній пенітенціарній службі та АМН України;
− з Державного бюджету України солідарне із місцевими бюджетами фінансування основних заходів протидії захворюванню на туберкульоз, а не лише централізовану закупівлю медпрепаратів та обладнання, в тому числі – створення відділень для контрольованого лікування та лікування хворих на хіміорезистентний туберкульоз, забезпечення зовнішнього лабораторного контролю якості бактеріологічної діагностики, навчання лікарів, інформування громадськості про небезпеку туберкульозу та санітарну освіту населення, капітальний ремонт протитуберкульозних закладів, реконструкцію їх очисних споруд, соціальну підтримку хворих на туберкульоз тощо.
2. Звернутися до Кабінету Міністрів України із пропозицією оголосити до 24 березня 2011 року – Дня боротьби із туберкульозом Всеукраїнський місячник пропаганди серед населення знань про туберкульоз та його профілактику під гаслом «Зупинимо туберкульоз разом!». Мета акції: мобілізувати політичну підтримку у впровадженні політики з контролю над туберкульозом, сприяти зміні поведінки та вплинути на знання, сприйняття та досвід особливо у груп населення, що мають уразливість до туберкульозу, поєднати зусилля всіх зацікавлених сторін для підсилення участі громад, щоб забезпечити тривалий характер заходів по боротьбі з туберкульозом в Україні, зменшити рівень стигматизації хворих на туберкульоз в суспільстві. Основними заходами в рамках місячника можуть бути наступні:
− уроки здоров’я в навчально-виховних закладах різного типу;
− поширення соціальної реклами в громадських місцях, на телебаченні та радіо, в інших ЗМІ, на транспорті;
− збільшення обсягу публікацій та сюжетів про туберкульоз та боротьбу із ним в ЗМІ;
− проведення всеукраїнського та регіональних конкурсів на кращу журналістську роботу до Дня боротьби із туберкульозом;
− виступи та звернення вищих посадових осіб держави, відомих політиків, знакових особистостей до населення щодо небезпеки туберкульозу та необхідності дотримання здорового способу життя;
− розгляд питань, пов’язаних із підсумками виконання Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007−2011 роках та перспективами на наступний період на колегіях всіх обласних та районних державних адміністрацій та сесіях відповідних Рад із широким висвітленням в ЗМІ;
− відзначення урядовими нагородами, відзнаками кращих фтизіатрів України.
3. Розробити на державному рівні Національну стратегію адвокації, комунікації та соціальної мобілізації у сфері протидії захворюванню на туберкульоз, як невід’ємну складову Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2012−2016 роках та передбачити у повному обсязі фінансове забезпечення її заходів з Державного бюджету та місцевих бюджетів України.
4. Звернутися до Президента України із пропозицією оголосити 1 грудня ¬– день смерті видатної української поетеси Лесі Українки – щорічним «Національним днем вшанування пам’яті жертв туберкульозу» з метою вшанування пам’яті померлих та постраждалих від туберкульозу і тим попередження сучасників про небезпеку туберкульозу.
5. Звернутися до Президента України та Кабінету Міністрів України із пропозицією рекомендувати Міністерству фінансів України відмовитися від чинної практики фінансування медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікування СНІД, лікування онкологічних хворих в складі однієї бюджетної програми (КПКВК 2301370), оскільки при цьому практично неможливо застосувати систематизований підхід до аналізу заходів державних цільових програм, що входять до зазначеної бюджетної програми, оскільки вони не взаємозв’язані, не спрямовані на досягнення єдиної мети і завдань, які необхідно досягти на протязі бюджетного періоду та розмежувати її на три окремі бюджетні програми.
6. Просити Президента України внести корективи у затверджену назву Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, оскільки вона не коректним чином відображає покладені на цю держслужбу завдання, а дві її частини граматично не узгоджуються. Так, у відповідності до правил української мови, із наведеної редакції випливає, що зазначена Державна служба буде опікуватися питаннями протидії виключно стосовно ВІЛ-інфекції/СНІД, при цьому стосовно інших соціально небезпечних хвороб вона буде лише просто опікуватися їх питаннями, але не протидіяти. Водночас, незважаючи на особливо небезпечний характер туберкульозної інфекції та всупереч неодноразовим зверненням громадськості про необхідність відображення «туберкульозу» в самій назві державного органу, який опікується такими хворобами, туберкульозу наразі не знайшлося місця у назві відповідної державної служби. Для подолання зазначених колізій пропонуємо наступну редакцію назви «Державна служба з питань протидії туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІД та іншим соціально небезпечним хворобам», що повною мірою відобразить покладені на даний орган функції. Довідково наводимо приклад, що Національна рада при Кабінеті Міністрів України має назву «з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІД».
7. Просити Верховну Раду України провести найближчим часом парламентські слухання, присвячені стану подолання епідемії туберкульозу в Україні.
Співголови Коаліції організацій «Зупинимо туберкульоз разом!»
Голова Правління Фундації «Громадський рух
«Українці проти туберкульозу»
В.В. РУДЕНКО
Голова Правління Міжнародної журналістської асоціації
«Здоров’я без кордонів»
І.М. ГОРБАСЕНКО
Почесний президент Всеукраїнської благодійної організації
«Українська Асоціація благодійників»
С.Б. БОРТКЕВИЧ
01.02.2011 року
