26 липня у приміщенні Інформаційного агентства УНІАН відбулася прес-конференція «Погляд пацієнта – невідворотній спалах туберкульозу через брак фінансування закупівель протитуберкульозних ліків», організована Фундацією «Громадський рух «Українці проти туберкульозу», Міжнародною журналістською асоціацією «Здоров’я без кордонів» спільно із Коаліцією організацій «Зупинимо туберкульоз разом».
Метою прес-конференції було доведення до громадськості та Уряду України тяжких наслідків, які можуть виникнути в результаті нестачі протитуберкульозних препаратів в Україні.
Теми, які висвітлювалися в ході прес-конференції:
- За перші п’ять місяців 2011 року державою не закуплено жодного протитуберкульозного препарату.
- Традиційні «липневі граблі» нестачі ліків. Кабмін новий – граблі старі. Хто винен в розвитку невиліковних форм мультирезистентного туберкульозу? Хто в Кабінеті міністрів України є «Директором туберкульозного кладовища»? Щороку цей «Директор» бронює 7 тисяч нових місць на кладовищах для хворих на туберкульоз.
- Міжнародні зобов’язання, які взяла на себе держава Україна (Цілі розвитку тисячоліття, резолюція Пекінської наради Міністрів охорони здоров’я країн з великим тягарем мультирезистентного туберкульозу 2009 року), завідомо нездійсненні при традиційному українському підході до фінансування закупівель протитуберкульозних ліків.
- Євро 2012 – зустрічаємо гостей країни смачним туберкульозним поцілунком.
В прес-конференції взяли участь:
- Заступник Міністра охорони здоров’я України Олександр Толстанов;
- Голова Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань Олександр Федько;
- Голова правління Фундації “Громадський рух “Українці проти туберкульозу” Віталій Руденко;
- Голова правління Міжнародної журналістської асоціації “Здоров’я без кордонів”, член Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу Ігор Горбасенко.
На початок інформації слід привести аналогічну ситуацію в 2008 році, коли відсутність протитуберкульозних ліків в регіонах України вимусила наші організації в травні місяці 2008 року звернутися до Президента України В. Ющенка, Прем’єр-міністра України Ю. Тимошенко та до Генерального прокурора України О. Медведька із громадським сповіщенням про злочин проти життя та здоров’я хворих на туберкульоз громадян України. Також нами була проведена відповідна прес-конференція, в якій взяв участь перший заступник Міністра охорони здоров’я України.
Треба зазначити, що в тому випадку фінансування закупівель протитуберкульозних препаратів було заплановане лише з 4 кварталу.
14 травня 2008 року на нашу адресу був отриманий лист з Міністерства фінансів України про «наближення асигнувань листопада-грудня на придбання медикаментів на травень-серпень на суму 80 млн. грн.». Також було отримано відповідний лист від Генерального прокурора України.
В тому випадку закупівлі ліків не було півроку, що і викликало реакцію наших громадських організацій.
Нажаль, в 2011 році за перші півроку Міністерство охорони здоров’я України не придбало жодної упаковки лікарських препаратів.
Ми розуміємо, що Міністерство охорони здоров’я України із року в рік стає заручником тієї системи фінансування протитуберкульозних заходів, що склалася сьогодні в державі.
Також ми розуміємо, що керівництво Міністерства призначено тільки 2 місяці тому, а заступник Міністра Олександр Толстанов взагалі лише як місяць.
Тим не менше є критична проблема, яку треба невідкладно вирішувати.
Так, реальна потреба на закупівлю протитуберкульозних ліків на сьогоднішній день складає 170 млн. 871 тис. 025 грн. 24 коп. без урахування витрат на вакцини.
Згідно «Вісника державних закупівель» тендери по державним закупівлям цього року почалися в Україні лише з 12 травня і тривали до 14 липня. За цей період було оголошено 240 тендерів на закупівлю ліків, з них відмінено – 121, перенесено на невизначений термін більше 50-ти, акцептовано і укладено договорів з постачальниками – 25.
Проте згідно з публікацією в пресі фактична оплата і поставка ліків не відбулися.
Загальний обсяг централізованих державних закупівель лікарських препаратів і вакцин складає порядку 1,5 млрд. грн. З урахуванням регіональних закупівель ця сума наближається до 3,5 млрд. грн.
До речі, в 2010 році на закупівлю ліків держава витратила 3,5 млрд. грн.
Якщо з централізованими державними закупівлями цього року ситуація хоч і не визначена, але прозора для громадськості, то із регіональними закупівлями та терміном їх реалізації взагалі немає визначеності.
Згідно з публікаціями в газеті «Тиждень» в Українці кілька місяців спостерігається брак вакцин для щеплення дітей.
Це – загальна ситуація з лікарськими засобами в Україні.
Що стосується конкретно туберкульозу – то в дійсний час в Україні склалася драматична ситуація із наявністю основних протитуберкульозних засобів для лікування громадян України, хворих на туберкульоз.
Сьогодні на обліку в протитуберкульозних закладах знаходиться більш ніж 457 тисяч хворих громадян України. З них хворих на активний туберкульоз – які є розповсюджувачами цього вкрай соціально небезпечного інфекційного захворювання – більш ніж 78 тисяч українців.
Тільки в 2010 році із вперше поставленим діагнозом «туберкульоз» до протитуберкульозних закладів потрапили 31295 українців.
Всі ці люди потребують безперервного лікування, тобто щоденного вживання протитуберкульозних ліків.
Якщо має місце перерва у постачанні цих ліків, та відповідно відбувається перерва у прийомі призначених препаратів більш ніж 10 діб – у хворих виникає мультирезистентний туберкульоз, лікування якого дуже дороговартісне (потребує від 20 до 100 тис. доларів на одну людину в залежності від форми захворювання), а в значній кількості випадків є невиліковним і призводить до смерті хворого.
Практично не виконана директивна рекомендація ВООЗ щодо постійного та поновлюваного запасу протитуберкульозних препаратів та інших матеріалів (Расчет потребности и обеспечения постоянного запаса препаратов и других материалов / ВОЗ / Модуль № 8. – Женева: ВОЗ, 2003. – 48 с.), що в реальних умовах українського сьогодення призводить до систематичної нестачі протитуберкульозних препаратів навіть І ряду, і відповідно до цього, вимушеного видання наказів Міністерства охорони здоров’я для намагань перерозподілу препаратів між регіонами. Наказ МОЗ України від 05.06.2006 р. № 361 щодо затвердження Методики розрахунку потреби в протитуберкульозних препаратах не виконується на практиці.
Про тяжкі гуманітарні та фінансові наслідки перебоїв у постачанні протитуберкульозних ліків знають усі причетні владні структури, включаючи Кабінет Міністрів України, МОЗ та інші, проте як можна пояснити катастрофічну ситуацію, що склалася із забезпеченням лікувальних закладів протитуберкульозними препаратами?
В результаті незалежного журналістського розслідування щодо стану забезпечення протитуберкульозними ліками в регіонах, проведеного нашими організаціями, було встановлено що запаси ряду протитуберкульозних препаратів в окремих регіонах вже вичерпано, або їх запас обмежений. Міністерство охорони здоров’я України намагається розв’язати цю проблему шляхом перерозподілу препаратів з регіонів, в яких є бодай якийсь запас, до регіонів, де вони вже закінчилися, але це лише напівміра, яка надасть можливість «дожити» до закупівлі препаратів, а не вирішує основну проблему – відсутність постійного оновлюваного запасу протитуберкульозних препаратів.
Але треба об’єктивно сказати, що ситуація, що склалася в цьому році, гіпертрофовано відображає ситуацію в усіх минулих роках. Корінь цієї ситуації – в хронічному недофінансуванні з року в рік Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках.
Так, наприклад, хочемо навести деякі цифри. Міністерством фінансів України фактично виділене фінансування на впровадження Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках у 2009 році, та передбачене фінансування на 2010 рік:
- у 2009 р. – 158,4 млн. грн.;
- у 2010 р. – 168,4 млн. грн.
Недофінансування Загальнодержавної програми (без урахування інфляційних процесів) складає:
- у 2009 р. – 90,92 млн. грн.;
- у 2010 р. – 70,92 млн. грн.
Показник інфляції в Україні за даними Державного комітету статистики України:
- 2007 р. – 12,8 %;
- 2008 р. – 25,2 %;
- 2009 р. (по жовтень включно) – 10,1 %.
Недофінансування Загальнодержавної програми (із урахуванням інфляційних процесів) складає:
- 2009 р. – 185,66 млн. грн.;
- 2010 р. – 186,03 млн. грн.
Ось чому і виникає ситуація, коли Міністерство охорони здоров’я, яке виступає заручником недофінансування боротьби з туберкульозом в Україні, вимушене викручувати руки обласним управлінням охорони здоров’я, які створили бодай маленький запас хоч на декілька місяців по деяким протитуберкульозним лікам – згідно з вимогами ВООЗ, і перекидати ці ліки туди, де їх зовсім немає – за проханнями начальників управлінь охорони здоров’я обласних адміністрацій майже всієї України.
Системоутворюючими причинами нестачі протитуберкульозних ліків є:
1. Хронічне недофінансування Загальнодержавної програми боротьби з туберкульозом;
2. Проведення і планування бюджетного фінансування, що передбачає закупівлю протитуберкульозних ліків на останні квартали року, і як наслідок, – можливість неосвоєння цих коштів з наступним поверненням до Державного бюджету.
Тобто ми маємо конкретну відповідь на перше питання порядку денного прес-конференції.
Маємо зазначити, що недофінансування заходів по боротьбі з туберкульозом на даному етапі може серйозно ушкодити репутації України щодо поточного та подальшого фінансування Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією прийнятої Заявки від України по туберкульозу на 9 раунд (основний реципієнт – БФ «Розвиток України»), та інших грантових Заявок від Глобального Фонду.
Що стосується міжнародної точки зору на боротьбу із епідемією туберкульозу в Україні, слід зазначити наступне.
8 вересня 2000 Генеральною Асамблеєю ООН прийнята «Декларація тисячоліття Організації Об’єднаних Націй», згідно з якою країни-члени ООН зобов’язалися досягти Цілей розвитку тисячоліття.
Усього цілей тисячоліття 7, охоплюють основні соціально-економічні сторони життєдіяльності людства.
Відповідно до мети № 6 Україна має відкриті і проголошені на трибуні ООН міжнародні зобов’язання всього по двох захворюваннях, одне з яких – саме туберкульоз.
У матеріалах, представлених Україною, зазначено, що туберкульоз віднесений до соціально небезпечних інфекційних захворювань. Це означає, що причини епідемії мають соціальні коріння, а наслідки – надзвичайно небезпечні для генофонду нації.
У реалізації Цілі «Боротьба з туберкульозом» України зобов’язалася зменшити до 2015 року на 42% рівень захворюваності на туберкульоз (з 60,2 на 100 тис. населення в 2000 р. до 34,9 на 100 тис. населення в 2015 р.).
У вересні 2010 року відбулася 65-та сесія Генеральної асамблеї ООН, на якій була представлена національна доповідь Міністерства економіки України «Цілі Розвитку Тисячоліття Україна – 2010».
В цій доповіді Україною прийняті дещо інші зобов’язання. А саме: зменшити рівень захворюваності на туберкульоз на 20% «порівняно із 2005 роком». Тобто до 67,5 на 100 тис. населення.
Дані по роках приведені в таблиці:
Недофінансування протитуберкульозних програм і нестача протитуберкульозних ліків зокрема може привести до того, що в наступній доповіді України будуть інші, ще слабкіші показники ефективності боротьби із епідемією туберкульозу. Чи не тому впливова міжнародна організація UNDP дає наступний прогноз виконанню Україною цілі №6 – ціль не буде досягнута до 2015 року
Тим часом смертельною загрозою стає стрімкий розвиток туберкульозу з множинною лікарською стійкістю (МЛС-ТБ) – одна зі смертельних форм ТБ, яка щорічно вражає півмільйона людей і характеризується набагато більш високими показниками смертності, ніж ТБ, схильний до дії лікарських засобів. Якщо з МЛС-ТБ активно не боротися, то він цілком може витіснити штами, які в своїй більшості піддаються впливу лікарських засобів. Смертність для ряду категорій пацієнтів складає до 98%. У зв’язку з цим необхідно вжити невідкладних заходів у відповідь на політичному та технічному рівнях.
Саме з цієї причини і відбулася Пекінська нарада міністрів охорони здоров’я 27 країн з високим тягарем захворюваності на МЛС/ШЛС-ТБ в квітні 2009 року.
Однією із перших по темпам розповсюдження мультирезистентого туберкульозу серед 27 зазначених країн є Україна.
Семирічний прогнозний розрахунок Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо поширення мультирезистентного туберкульозу і відповідних витрат на лікування хворих приведений в таблиці:
Кожна країна має розробити окремий план боротьби із мультирезистентним туберкульозом, який має увійти складовою частиною в державні програми боротьби з туберкульозом.
Ключове значення для боротьби із мультирезистентним туберкульозом має повноцінне забезпечення ліками І та ІІ ряду. Саме через відсутність ліків І ряду в період начального реформування економічної системи незалежної України стрімко розвилася в 1995 році епідемія туберкульозу.
Мультирезистентні форми лікуються ефективними і дороговартісними ліками ІІ ряду. Сама ж мультирезистентна форма розвивається перериванні лікування ліками І ряду.
Тому не можна допустити нерітмічного постачання протитуберкульозних препаратів, тим більше тривалої, багатомісячної, як зараз, перерви в їх доведенні до хворих.
В Україні вже зараз знаходиться на обліку 21 тисяча хронічних, тобто мультирезистентних хворих, більшість з яких знаходиться серед населення, тобто серед нас.
Ми не можемо допустити подальшого погіршення ситуації, збільшення епідемічної небезпеки, як для населення України, так і для гостей Євро 2012.
Протиепідемічні заходи щодо туберкульозу повинні бути в рівній мірі пріоритетними для усіх органів влади, як і інші заходи щодо підготовки до Євро 2012.
Звертаємося до Президента України, Прем’єр-міністра України та Міністра охорони здоров’я України з вимогою вжити всіх можливих заходів для забезпечення всіма необхідними протитуберкульозними препаратами лікувальних закладів України в найближчий час. А також вжити заходів по недопущенню затримок закупівель протитуберкульозних ліків у майбутньому.
Сьогодні Україна обіймає друге місце в Європі по темпам розповсюдження мультирезистентного туберкульозу. Закликаємо не допустити щоб Україна посіла перше місце за цим показником, тим більше на передодні Євро 2012.