Регіони України приймають Путівник (дорожню мапу) для забезпечення успішної протидії захворюванню на туберкульоз

0
1584

Сумська обласна рада з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІД затвердила Путівник (дорожню мапу) для забезпечення успішної протидії захворюванню на туберкульоз на основі комплексного міжвідомчого та міжсекторального підходу в умовах переходу на моделі його лікування, орієнтовані на пацієнта в Сумській області, розроблений експертами БО «Громадський рух «Українці проти туберкульозу».

Туберкульоз продовжує залишатися для народу України складною і не перебореною медичною та соціальною проблемою. За 23 роки, що минули від часу оголошення епідемії, в Україні не відбулося суттєвих зрушень у боротьбі із туберкульозом.

Епідемія туберкульозу в Україні, як і раніше, являє собою серйозну проблему для системи охорони здоров’я країни. Особливий тягар становить значна поширеність випадків хвороби з множинною лікарською стійкістю серед нових та раніше пролікованих випадків туберкульозу. Україна залишається однією з п’яти країн з найвищим рівнем захворюваності на мультирезистентний туберкульоз у Східній Європі та Центральній Азії.

Для того, щоб зупинити епідемію туберкульозу, буде потрібно подальше розширення масштабів і рівня охоплення заходами лікування і профілактики туберкульозу, розробка систем і політики для створення сприятливих умов і поділу відповідальності, а також активна розробка і використання нових засобів лікування та профілактики туберкульозу на основі цілеспрямованих наукових досліджень та інновацій. Вирішити проблему туберкульозу можна лише усунувши її причини та подолавши негативні наслідки їх існування, що вимагає багатогалузевого і багатосекторального підходу. Про це заявила Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) на своїй 67-й сесії, яка відбулася в Женеві в травні 2014 року, приймаючи Глобальну стратегію і цілі в області профілактики, лікування та боротьби із туберкульозом на період до 2035 року. Ця стратегія, наразі, є основним керівним документом для світової співдружності у подоланні туберкульозу.

Державна політика у сфері протидії захворюванню на туберкульоз традиційно реалізовується в Україні шляхом вирішення низки вузькогалузевих медичних завдань. Але проблема туберкульозу вже давно вийшла за рамки суто медичної галузі та набула статусу проблеми загальнодержавного значення через невпинне зростання темпів його поширення серед населення України.

Традиційним для України інструментом реалізації державної політики у сфері протидії захворюванню на туберкульоз є медичні соціальні загальнодержавні та місцеві цільові програми, спрямовані виключно на організацію надання населенню протитуберкульозної допомоги. По суті своїй, замість того, щоб ліквідовувати причини епідемії, ці програми зорієнтовані на долання її наслідків, тому на порядку денному – системний  перегляд підходів до їх розробки та шляхів впровадження зокрема та до державної політики протидії захворюванню на туберкульоз в цілому. Адже, за нині діючою практикою, порушуються основоположні умови розробки державних цільових програм, визначені ст.2 Закону України «Про державці цільові програми», а саме: необхідність існування проблеми,  розв’язання  якої   неможливе   засобами територіального  чи  галузевого  управління  та яка потребує державної підтримки,  координації діяльності центральних і місцевих  органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Як зазначається у Концепції Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018 – 2021 роки «сьогодні проблема туберкульозу є проблемою загальнодержавного масштабу, тому виникла необхідність впровадження комплексного підходу до формування та реалізації державної політики у сфері протидії туберкульозу. Високий рівень захворюваності на туберкульоз в Україні викликаний недостатньою підтримкою заходів із подолання епідемії на національному та регіональному рівні». Однак, в Україні досі жодним чином навіть не намагаються приступити до реалізації того багатогалузевого підходу до протидії туберкульозу, до якого закликає світові уряди ВООЗ.

Ось чому, беручи до уваги актуальні політичні, економічні, соціальні, медичні, культурні та деякі інші чинники епідемії туберкульозу в Україні, загальнодержавна та регіональна політики протидії захворюванню на туберкульоз не можуть бути успішними, якщо спрямовані на подолання їх викликів виключно засобами медичного впливу, не передбачаючи, в основі своїй, комплексний підхід, який сприятиме усуненню докорінних соціально-економічних причин та наслідків поширення в Україні епідемії туберкульозу.

Принцип галузевого управління складним соціальним об’єктом, яким є епідемія туберкульозу, зокрема суто медичний підхід до аналізу епідеміологічних показників перешкоджає своєчасному прогнозуванню перспектив розвитку епідемії туберкульозу та розробці відповідного плану національної та регіональної міжвідомчої протидії його викликам, внаслідок чого епідемія туберкульозу залишається надзвичайно загрозливою не тільки для життя та здоров‘я наших громадян, а, за великим рахунком, надає підстави вважати цю ситуацію, як загрозу національній безпеці української держави.

Для досягнення успішності у боротьбі із туберкульозом в Україні потрібно забезпечити дотримання одного з основних принципів протидії інфекційним хворобам, визначених у ст. 10 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», а саме «комплексність проведення профілактичних, протиепідемічних, соціальних і освітніх заходів, обов’язковість їх фінансування».

Ефективне державне управління у сфері соціально небезпечних хвороб повинно ґрунтуватись на розвиткові горизонтальних зв’язків між різними органами державної влади в центрі та на місцях і представниками громадянського суспільства.

Міжнародний досвід організації державних заходів щодо запобігання розвитку соціально небезпечних хвороб  вказує на те, що сфера відповідальності держави за дотримання епідемічного благополуччя населення більш ефективна тоді, коли вона поділена між центральними органами виконавчої влади та відповідними на місцях, які безпосередньо не належать до медичної галузі (охорони здоров’я), а є керованою іншими відомствами, наприклад, у сфері охорони природи, сільського господарства, енергетики, надзвичайних ситуацій, внутрішніх справ, соціальної політики, освіти тощо.

Більше того, цей досвід вказує на те, що питання відповідальності суб’єктів управління за здійснення заходів соціальної профілактики туберкульозу бажано імплементувати у діяльність практично кожного міністерства (служби, агентства, інспекції, департаменту, управління тощо). При цьому, галузеве державне управління у сфері протидії захворюванню на туберкульоз продовжує здійснюватися виключно в рамках організації медичної профілактики, медичної та соціальної допомоги, організації санітарної освіти та виховання населення.

В рамках проекту «Створення сприятливої громадсько-політичної ситуації для переходу на амбулаторну форму лікування туберкульозу в Україні» фахівцями Фундації «Громадський рух «Українці проти туберкульозу» розроблено Концепцію загальнодержавної і регіональної міжвідомчої та міжсекторальної координації діяльності в сфері протидії епідемії туберкульозу. Ця Концепція спрямована на створення сприятливих суспільно-політичних умов для всебічного захисту населення України від туберкульозу, забезпечення ефективного державного контролю епідемічної ситуації, скорочення рівня захворюваності, поширеності та смертності від цієї особливо небезпечної соціальної інфекційної хвороби, подолання соціально-економічних, політичних, медичних, культурних та інших чинників і наслідків епідемії туберкульозу в Україні.  Основною новизною Концепції є те, що вона, вперше за час епідемії туберкульозу в України, пропонує розглядати протидію туберкульозу не як систему медичних заходів, а як складну комплексну політичну, управлінську, економічну, соціальну, медичну, гуманітарну, культурну тощо проблему, вирішення якої лише медичними засобами та галузевим медичним управлінням не є ефективним.

Отже, мова йде про розбудову системи соціальної профілактики туберкульозу, або ж про комплекс соціально-економічних заходів держави щодо покращення умов та способу життя, праці, навколишнього середовища, виховання тощо. Профілактика – це державно-управлінська діяльність, спрямована на недопущення шкідливих впливів на здоров’я людини шляхом усунення або самого шкідливого фактору, або його дії на людину. Тож профілактика туберкульозу як різновиду соціально небезпечної хвороби є окремим випадком загально-профілактичної діяльності суспільства і являє собою діяльність, спрямовану на створення умов, що унеможливлюють появу нових випадків інфікування туберкульозом, а також передбачають здійснення діяльності, спрямованої на послаблення негативного впливу цієї інфекційної хвороби на суспільство як соціальної системи загалом.

За умов такого комплексного підходу, профілактика у сфері запобігання поширенню туберкульозу здійснюється шляхом виявлення, усунення або нейтралізації причин та умов, що підтримують персистенцію її біологічного збудника серед представників окремих соціальних груп та серед широких верств населення.

На основі цієї Концепції були розроблені проект Путівника (дорожньої мапи) для забезпечення успішної протидії захворюванню на туберкульоз на основі комплексного міжвідомчого та міжсекторального підходу в умовах переходу на моделі його лікування, орієнтовані на пацієнта та стратегії Міжвідомчої та міжсекторальної протидії захворюванню на туберкульоз  в Сумській області, як складової частини Путівника.

1 листопада 2018 року відбулося засідання Сумської обласної координаційної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІД на якому обговорювалося питання про затвердження Путівника (дорожньої мапи) для забезпечення успішної протидії захворюванню на туберкульоз на основі комплексного міжвідомчого та між секторального підходу в умовах переходу на моделі його лікування, орієнтовані на пацієнта  в Сумській області. Координаційна рада прийняла рішення затвердити зазначений документ і зобов’язала районні та міські ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІД затвердити відповідні Дорожні мапи до 31 грудня 2018 року.

Вказані документи дозволять всім заінтересованим органам державної влади області, іншим сторонам і особам знайти своє місце у загальнодержавній справі подолання тягаря туберкульозу в Україні, допоможуть окремим групам населення, які мають високий ризик захворювання на туберкульоз, зорієнтуватися із ситуацією із туберкульозом в Україні та дізнатися як уберегтися від захворювання, а тим, хто захворів на туберкульоз, дасть змогу зрозуміти свої права і обов‘язки та основні правила поведінки на шляху «від кашлю до одужання».

Завантажити зазначені документи можна за посиланнями:

Також, Путівник («Дорожня мапа») для забезпечення успішної протидії захворюванню на туберкульоз на основі комплексного міжвідомчого та міжсекторального підходу в умовах переходу на моделі його лікування, орієнтовані на пацієнта та Комплексна стратегія (план) міжвідомчої і міжсекторальної протидії захворюванню на туберкульоз розроблені для Херсонської області та знаходяться в стадії їх затвердження. На сьогоднішній день фахівцями БО «Українці проти туберкульозу» готуються адвокаційні заходи для розгляду та прийняття Дорожньої мапи та Стратегії в кожному регіоні України та на національному рівні.

Ця діяльність ініційована в рамках участі в регіональному проекті «Зміцнення систем охорони здоров’я для ефективного контролю за ТБ і МР-ТБ в країнах Східної Європи і Центральної Азії» (проект TB-REP), що спрямований на реформування системи протитуберкульозної допомоги, як частини загальних реформ охорони здоров’я, та надає технічну підтримку протитуберкульозним проектам організацій громадянського суспільства. Реалізується проект за фінансової підтримки Глобального Фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією і охоплює 11 країн Східної Європи і Центральної Азії.

БО «Українці проти туберкульозу»

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Ваш коментар
Ваше ім'я