Головна

Вакцинація: за чи проти? Однозначно – за!

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Останнє оновлення: П'ятниця, 10 лютого 2012, 10:41

Витяг із довідкової інформації про щеплення

 

Вакцинація (або щеплення) це спосіб масової профілактики  інфекційних хвороб:

вірусних  — кору, багряниці, свинки, поліомієліту, гепатиту В  і  т.д.;

бактерійних  — туберкульозу, дифтерії, кашлюку, правцю і  т.д.

Спосіб введення:

Вакцини вводять в  організм різними шляхами. Традиційний шлях введення  – внутрішньом'язовий. Часто вакцини вводяться внутрішньошкірно, нашкірно або підшкірно. Ряд щеплень робиться через рот та через ніс. Який спосіб введення вакцини вибрати, залежить від  конкретного препарату.

 

1. Вакцинація – одне з найбільших досягнень системи охорони здоров’я усіх часів

 

В наші дні, як і раніше, інфекційні хвороби залишаються однією з головних причин смертності у світі, щорічно забираючи 14–17 мільйонів людських життів. Ці цифри могли б бути в багато разів вищими, якби не винахід вакцин. Це дозволило медикам отримати перемогу над багатьма недугами, хоча про деякі з них ми вже встигли забути. Інші хвороби зустрічаються настільки рідко, що створюється ілюзія, що вони перестали бути страшними і небезпечними, а значить, і захищатися від них тепер немає необхідності. Проте не слід забувати, що благополучна епідеміологічна ситуація досягнута багато в чому завдяки застосуванню вакцин (щеплень).

Людмила Чернишова, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з дитячої імунології:

«Вакцинація, як це науково доведено, найефективніший метод профілактики інфекції. На сьогодні нічого більш ефективного не винайдено. Сьогодні відомо вже 27 захворювань, від котрих існують методи профілактики саме за рахунок вакцинації. У нас в Україні планова вакцинація дітей теж проводиться проти деяких інфекцій. Ці інфекції настільки серйозні, що незважаючи навіть на сучасні досягнення медицини, не все піддається успішному лікуванню. Тобто при деяких взагалі відсутнє лікування, а при інших воно надзвичайно складне і має багато побічних ефектів».

Світовий досвід, в першу чергу розвинених країн, також переконливо свідчить на користь застосування вакцинації. Так, наприклад, у Сполучених Штатах Америки застосування щеплень увесь час розширюється та охоплює усі вікові групи. Органи охорони здоров’я США прикладають багато зусиль для подальшого поширення вакцинації.

Серед дітей рівень вакцинації в США сягає 77%, а мета американського уряду до 2010 року досягти охоплення вакцинацією 90% дітей.

 

2. Механізм вакцинації

 

Багато щеплень можна проводити одночасно. При цьому існує ряд препаратів, які з самого початку є сумішшю декількох вакцин. Наприклад, вакцина АКДП, яка застосовується проти кашлюку, дифтерії і  правця.

Деякі вакцини стимулюють розвиток імунітету з  першого разу, інші доводиться вводити повторно. Так звана, ревакцинація  — захід, спрямований на  підтримку імунітету, виробленого попередніми щепленнями. Зазвичай вона проводиться через декілька років після першої вакцинації.

Сьогодні науковими центрами розроблені спеціальні календарі щеплень. Вони дозволяють максимально захистити людину від  захворювання важкими і  небезпечними інфекціями. Якщо Ви  плануєте вагітність або збираєтесь у  подорож по  екзотичній країні  — можливо буде потрібно зробити додаткові щеплення. Для захисту від  кожної хвороби підбирається найоптимальніший варіант вакцини.

Коли вакцина потрапляє в  організм, імунна система уважно вивчає її, запам'ятовує і  починає виробляти спеціальні речовини для її  знищення. Речовини-вбивці діють вибірково, у  людини виробляється специфічний імунітет. Вакцина «навчає» імунну систему, готуючи її до  боротьби з  «повноцінною інфекцією».

Таким чином, потрапляючи в  організм, вакцини викликають таку  ж  перебудову імунної системи, яка відбувається в результаті справжнього зараження хворобою. З  одним приємним виключенням: людина при цьому  не хворіє або хворіє в легкій формі.

Така підготовка попадання інфекційних агентів в  організм викликає швидке і  могутнє тренування імунної системи і  хвороба  не розвивається.

Сьогодні з усіх боків надходить велика кількість суперечливої інформації на цю тему. Потрібно ретельно зважити всі переваги і недоліки.

Вакцинуючись, Ви точно знаєте, що отримуєте високоефективний засіб захисту від інфекційної хвороби на певний термін. Тобто вакцина – це гарантований захист від найнебезпечніших інфекцій, висока ефективність і прогнозований результат.

 

3. Вакцинація і законодавство України

 

Законодавство будь-якої країни так чи інакше акумулює світовий досвід забезпечення основних прав, зокрема права на здоров’я свого населення – як кожного окремого громадянина, так і громадянського суспільства в цілому. Не є виключенням і законодавство України.

Так, Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» декларує наступне:

Стаття 12. Профілактичні щеплення

Профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об'єктах можуть проводитися обов'язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями.

Рішення про проведення обов'язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об'єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань оборони, внутрішніх справ, охорони державного кордону, Служби безпеки України.

Медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати відповідну підготовку з питань їх проведення та зобов'язані надати об'єктивну інформацію особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень та про можливі поствакцинальні ускладнення.

Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об'єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення. Особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Особам віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об'єктивної інформації та за згодою об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників цих осіб. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов'язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Стаття 13. Вимоги до медичних імунобіологічних препаратів, контроль за їх якістю та застосуванням

Для профілактичних щеплень застосовуються медичні імунобіологічні препарати вітчизняного та зарубіжного виробництва, зареєстровані в Україні в установленому законодавством порядку.

Медичні імунобіологічні препарати можуть відпускатися громадянам за рецептами лікарів у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Державний контроль за якістю, ефективністю, безпечністю та правильністю застосування вітчизняних та зарубіжних медичних імунобіологічних препаратів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я у порядку, встановленому законодавством щодо лікарських засобів.

Зберігання, транспортування, а також знешкодження непридатних для використання медичних імунобіологічних препаратів здійснюється з додержанням санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм. Контроль за дотриманням встановлених порядку та умов зберігання, транспортування, а також знешкодження медичних імунобіологічних препаратів здійснюється установами державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Про кожний випадок поствакцинального ускладнення заклади та установи охорони здоров'я незалежно від форм власності зобов'язані терміново повідомити спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Як будь-який лікарський засіб, вакцинація не може повністю виключити ризик розвитку побічних ефектів. Проте він в тисячі раз нижчий, ніж наслідки перенесеної інфекції.

 

4. Як вирішити для себе питання – робити щеплення чи ні?

Сьогодні з усіх боків надходить велика кількість суперечливої інформації на цю тему. Потрібно ретельно зважити всі переваги і недоліки.

Вакцинуючись, Ви точно знаєте, що отримуєте високоефективний засіб захисту від інфекційної хвороби на певний термін. Тобто вакцина – це гарантований захист від найнебезпечніших інфекцій, висока ефективність і прогнозований результат.

Як будь-який лікарський засіб, вакцинація не може повністю виключити ризик розвитку побічних ефектів. Проте він в тисячі раз нижчий, ніж наслідки перенесеної інфекції.

Побічні реакції при проведенні планових щеплень сьогодні зустрічаються нечасто. Можливі такі реакції, як почервоніння, нагноєння в місці введення вакцини, запалення лімфовузлів, алергічні реакції, підвищення температури тіла,  поява симптомів  інфекційного захворювання.

 

5. Протипоказання до щеплень і індивідуальні реакції на них

 

 Необхідно враховувати, що вакцини масового застосування допускаються в практику лише за умови, що до них є невелике число протипоказань, тобто станів, які різко підвищують ризик розвитку реакцій і ускладнень.

·                   Існують стани, при яких щеплення робити категорично не можна важка реакція, яка раніше мала місце у дитини при введенні вакцини (підвищення температури тіла вище 40°С; набряк або почервоніння більше восьми сантиметрів в діаметрі в місці введення вакцини), ускладнення при введенні попередньої дози цієї ж вакцини (анафілактичний шок, різке падіння тиску, енцефаліт, судоми на фоні нормальної температури тіла), імунодефіцитні стани (спадкові або спричинені захворюваннями, наприклад СНІДом, прийомом певних ліків, радіоактивним опроміненням і т.д.).

·                   Дітям з імунодефіцитом протипоказано введення живих вакцин (проти туберкульозу, свинки і т.д.). Введення ж убитих вакцин не протипоказано, але формування імунітету не відбудеться.

·                   Небезпечною може бути вакцинація у разі гострої респіраторної вірусної інфекції з високою температурою або загостренні будь-якого іншого хронічного захворювання, переливанні крові або імуноглобулінів, недостатнього набирання ваги у недоношеної дитини.

·                   Необхідно пам'ятати, якщо у дитини або дорослого є алергія на які-небудь харчові продукти, то можлива подібна реакція і на деякі вакцини. Так, при лікарській алергії, наприклад, до антибіотиків, у дитини може виявитися алергічна реакція на щеплення проти кору, багряниці, паротиту (свинки); при харчовій алергії до білка курячого яйця – на вакцини проти кору, паротиту, грипу і жовтої лихоманки; при алергії на пекарські дріжджі – на вакцину проти гепатиту В.

·                    Хоча терміни розвитку алергічних реакцій можуть бути різними, більшість з них розвивається в межах від декількох хвилин до години після введення вакцини. У зв'язку з цим, протягом 20-30 хвилин після щеплення проводиться спостереження, що дозволяє надати швидку і кваліфіковану допомогу у разі важких алергічних реакцій. Тому і рекомендується після вакцинації на 30 хвилин затриматися в поліклініці.

Всі щеплення повинні проводитися в спеціально обладнаних процедурних кабінетах спеціально навченим персоналом. Перед проведенням щеплення необхідно дізнатися у лікаря всю необхідну інформацію про користь даного щеплення, можливі нормальні і побічні реакції, а також ускладнення (види, термін, як отримати лікарську допомогу).

Якщо говорити коротко, то не слід робити щеплення, якщо у  пацієнта:

·                   спостерігались серйозні алергічні реакції на  попередні введення даної вакцини;

·                   є алергія до  компонентів вакцини (наприклад, до  білка курячих яєць);

·                   висока температура;

·                   важка гіпертонія, ревматичні хвороби.

Питання про протипоказання до вакцинації повинне вирішуватись лікарем!

Найчастішими причинами ускладнень можуть бути недотримання протипоказань, порушення правил і техніки проведення щеплень, погана якість вакцини, порушення умов транспортування і зберігання вакцини, індивідуальні реакції, обумовлені вакциною.

Але на наш погляд, переважною причиною ускладнень, тим більше масових, можна вважати недостатню якість вакцини. Тому ми підтримуємо зусилля Міністерства охорони здоров’я України, Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я щодо наведення належного порядку при державній реєстрації усіх вакцин, які застосовуються в Україні.

Вакцина, яка пройшла складний і ретельний шлях державної реєстрації і сертифікації, є надійним засобом попередження інфекційних захворювань, в тому числі особливо небезпечних соціальних захворювань, таких як туберкульоз, тощо.

 

6. Вакцинація (щеплення) – міфи і факти

 

Міф: щеплення обов'язкові для всіх громадян України, відмовитися від них не можна.

 

 

Факт: дійсно, згідно законодавству, щеплення від туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, правця і кору в Україні є обов'язковими, але кожна людина може відмовитися від вакцинації. Законодавство України не встановлює відповідальності за відмову від щеплення.

 

Міф: дитину, що не має щеплень, не приймають в дитячі навчальні заклади, бо вона може заразити інших дітей.

 

 

Факт: у дитини, що не має щеплень, більше шансів перехворіти інфекційними захворюваннями у важкій формі і заразитися ними від дітей, тому в даному випадку інфекційно небезпечним є саме дитячий колектив. 

 

Міф: перед проведенням щеплення не потрібно поводити медичний огляд.

 

 

Факт: перед введенням вакцини ОБОВ'ЯЗКОВО проводиться огляд лікаря і вимірюється температура, щоб виключити гострі захворювання або загострення хронічних.

 

Міф: якщо після щеплення підвищується температура, то не можна давати жарознижуючі.

 

 

Факт: жарознижуюче давати можна. Більше того, після введення вакцини проти кору, правцю і кашлюку для попередження розвитку ускладнень рекомендується протягом доби після імунізації давати парацетамол у віковій дозі.

 

Міф: якщо у дитини нежить, то щеплення робити не можна.

 

 

Факт: гостре респіраторне захворювання з легкою формою перебігу і без підвищення температури не є протипоказанням до проведення планового щеплення.

 

Міф: пробу Манту можна робити одразу ж після одужання від простуди.

 

 

Факт: проведення проби Манту не повинно проводитися протягом 4 тижнів після інфекційного захворювання, яке супроводжувалось температурою і під час карантину.

 

Міф: щеплення проти туберкульозу можна проводити в один день з іншими.

 

 

Факт: щеплення проти туберкульозу неприпустимо проводити в один день з іншим щепленнями і уколами.

 

Міф: якщо дитина знаходиться в карантині, їй не можна проводити планові щеплення.

 

 

Факт: карантин не є протипоказанням до планових щеплень, окрім щеплень проти туберкульозу.

 

Міф: відмовитися від щеплення можна тільки досягши 18 років.

 

 

Факт: робити щеплення чи ні до 15 років за людину вирішують батьки або інші їх законні представники, з 15 до 18 років, окрім згоди батьків або опікунів потрібен ще і згода самої дитини після отримання всієї об'єктивної інформації.

 

Міф: достатньо усно відмовитися від щеплення.

 

 

Факт: якщо громадянин або його законні представники відмовляються від щеплення, то лікар має право взяти у них письмове підтвердження.

 

Міф: неможливо встановити хворів ти будь-яким інфекційним захворюванням чи ні.

 

 

Факт: за допомогою спеціальних досліджень крові можна завжди визначити чи є у тебе імунітет до будь-якого інфекційного захворювання.

 

Міф: людям похилого віку щеплення не роблять.

 

 

Факт: існують щеплення, які роблять саме людям похилого віку, наприклад, щеплення від пневмококової інфекції.

 

Міф: щеплення шкідливі для здоров'я і приводять до ускладнень.

 

 

Факт: щеплення не наносять шкоду здоровому організму і, як правило, проходять без ускладнень. Людина набуває стійкості до небезпечних інфекційних хвороб. Завдяки щепленням людству вдалося перемогти деякі небезпечні хвороби, зокрема, натуральну віспу, і обмежити розповсюдження важких бактерійних і вірусних інфекцій.

 

Міф: щеплення ослабляють імунітет.

 

 

Факт: щеплення посилюють імунітет, а не ослаблюють, для цього їх і роблять.

 

 

7. Туберкульоз і вакцинація

 

Що стосується контролю за туберкульозом, то вакцинація БЦЖ допомагає попередити розвиток тяжких форм туберкульозу, які найбільш небезпечні у дитячому віці. Проведення обстежень туберкуліновим тестом дозволяє виявити дітей та дорослих, у яких ризик розвитку туберкульозу найбільш високий, для наступного спостереження за цією групою ризику та раннього виявлення і лікування хвороби.

Застосування високоякісної датської вакцини БЦЖ штаму SSI, яка зарекомендувала себе у розвинених країнах та пройшла ретельну реєстрацію в Україні, практично унеможливлює при правильному застосуванні та збереженні будь-які ускладнення.

Цією вакциною забезпечуються в першу чергу пологові будинки. «Програма переходу до протитуберкульозного щеплення вакциною БЦЖ SSI (Данський штам) в Україні», затверджена наказом МРЗ України від 07.07.2008 р. № 366. Згідно з цією програмою завершення впровадження в Україні протитуберкульозного щеплення БЦЖ SSI (Данський штам) передбачене в грудні 2008 року.

 

8. Резюме

 

Підсумовуючи викладені факти, наголошуємо, що спроби нав’язати дискусію щодо можливої відміни в Україні прийнятих у світі щеплень від низки небезпечних хвороб є неприйнятними з точки зору світового досвіду і такими, що становлять загрозу нинішньому та майбутньому здоров’ю населення України.

Невакциновані громадяни є потенційним джерелом хвороб та їх розповсюджувачем, ставлячи під загрозу суспільне здоров’я населення України.

Підтримання високого рівня вакцинації в Україні – досягнення системи охорони здоров’я, і відходити від цих позицій неприпустимо.

 

9. І наостанок

 

До України йде новий вірус грипу

Взимку до України прийде новий штам грипу, повідомив директор Українського центру грипу і ОРВІ, професор Аркадій Федорович Фролов. 

Інфекція буде представлена комбінацією вірусних штамів А «Брісбен 1», «Брісбен 2» і В «Флоріда». «До цього в Україні бували лише два останні штами, а ось «Брісбен 1» для українців новий», — відзначає експерт. «Даних про те, що грип, який викличуть ці віруси, відрізнятиметься важкою течією, немає, — говорить А. Фролов. – Але, як правило, коли в країну приходить новий штам вірусу, розміри епідемії передбачити складно. Вона може бути як великою, так і незначною. Особливих неприємностей ми чекаємо від штаму «Брісбен 1».

 

Україна має закупити якісну закордонну вакцину від грипу, який має незабаром прийти.

Кожна людина має право, як отримати щеплення, так і відмовитися від нього. Але необхідно пам'ятати, що вирішити це питання кожен повинен для себе сам, дбаючи не тільки про особисте здоров’я, а і про здоров’я оточуючих.

 

Співголови Коаліції організацій «Зупинимо туберкульоз разом!»  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

FacebookMySpaceTwitterDiggDeliciousStumbleuponGoogle BookmarksRedditNewsvineTechnoratiLinkedinMixxRSS FeedPinterest